Нас Мало,
Проте, мабуть, вартувало б створити окрему сторінку - про Київ і для Киян.
Ні, не тих киян, що несамовито шмигають по вулицях в пошуку заробітку,
а тих, хто щось пам,ятає,
для кого голі стіни, напівроздовбані кам,яні споруди
і бетонні будинки,
а також шалені вогні новозбудованих районів
значать далеко більше, ніж просто
незрозумілі семіотичні знаки
напіврозгаданої сучасності...
Філософи міста. Ті, чиїх намірів не збагнути
заїзним інтелектуалам,
ті, хто знаходять спільну мову
з горобцями й голубами,
а також іншими птахами -
одвічними, так само, мешканцями
цього міста... Міста... ? Чи є воно,
чи ще не вмерло,
яким ми його пам,Ятаємо ?
Але ностальгія це справа обраних,
не нуворішей, не редакторів модних журналів...
хтозна, може колись вдасться
І саме про ЦЕ місто мають писати ностальгічні дисиденти (декаденти?), 60-х, 70-х, 80-х...
П.С. Цитата:
ДЕКАДЕНТСТВО. Загальна назва занепадницьких течій у буржуазному мистецтві епохи імперіалізму. 